10 простих правил для складання речень іспанською

Вам важко скласти зі знаних іспанських слів зв'язне речення?

Швидше за все, вам потрібно освіжити в пам'яті основи побудови іспанських речень.

І ні, це не зовсім те саме, що в англійській. Але ж якби було так, вивчення нової мови не було б таким цікавим та унікальним.

Тож давайте розберемося, як складати ці речення та почати говорити іспанською.

Навіщо вивчати основи іспанських речень?

Як тільки ви засвоїте ці прості правила, ви зможете будувати більш складні речення. Уявіть мову як будівлю (або вежу Jenga, якщо хочете). Якщо не закласти міцний фундамент, все розвалиться. Але маючи міцну основу, ви можете будувати що завгодно.

А що з тим, що іспанська та англійська не однакові? Це правда? Що ж, іспанська подібна до англійської в деяких аспектах. Її структура не настільки інша, що вам доведеться повністю змінити світогляд, щоб її зрозуміти, але деякі відмінності є.

Як ви можете собі уявити, саме через ці відмінності виникає більшість помилок. Тож будьте уважні, бо зараз ви дізнаєтеся основні будівельні блоки для вашого майбутнього спілкування іспанською.

10 важливих правил для створення простих іспанських речень

1. Кожне іспанське речення потребує (як мінімум) підмета та присудка.

Щоб скласти звичайне стверджувальне речення, вам потрібен підмет і присудок. Звичайно, бувають варіації, але до них ми дійдемо трохи пізніше.

Нагадаємо:

• Підмет — це той, хто виконує дію. Він відіграє активну роль у реченні або є ключовим елементом/темою. Підметом може бути, наприклад, ім'я людини, тварина чи машина.
• Присудок — це дієслово, наприклад, comer (їсти), poder (мати змогу), beber (пити) та escuchar (слухати). Ви також зустрінете «дієслова-зв'язки» та «інфінітиви», але для простоти ми розглянемо їх у наступних розділах.

Підмет + присудок

Припустимо, ваш підмет — Juan (поширене іспанське чоловіче ім'я, що відповідає англійському "John"), а дієслово — escribir (писати). Ви можете скласти просте речення:

Juan escribe. (Хуан пише.)

Тут варто зауважити, що вміння відмінювати іспанські дієслова є обов'язковим. Це означає вивчення правил і винятків для застосування часів до кожного дієслова.

Наприклад, John escribe, але I escribo. Знання цих відмін може зайняти час, тому, коли ви тільки починаєте, намагайтеся зосередитися на теперішньому часі.

Підмет + присудок + додаток

Тепер додамо ще один елемент: додаток. Простими словами, додаток — це те, на що впливає дієслово. Наприклад, у попередньому реченні ви можете задуматися: «Що пише Хуан?» Відповідь на це питання і буде додатком.

Знову ж таки, припустимо, Хуан пише листа (carta), який і буде додатком, як показано нижче:

Juan escribe una carta. (Хуан пише листа.)

Зверніть увагу на артикль una (неозначений артикль), який має узгоджуватися з числом додатка (однина) та його родом (жіночий). (Чоловічий варіант una — un.) І число, і рід впливатимуть на дієслово та будь-які прикметники, які ви використовуєте. Не хвилюйтеся: я детальніше розгляну ці поняття далі.

Коли підмет можна опустити

Щоб спростити, часто можна опустити підмет, як тільки стає зрозуміло, про кого або про що йдеться. Наприклад, якщо ви сказали Juan escribe, ваше наступне речення могло б бути Escribe bien (Він пише добре).

Оскільки Хуан є підметом у першому реченні, а дієслово у другому реченні вказує на те, що підмет — це він/вона/воно, можна сміливо припустити, що підметом досі є Хуан.

Ви також можете використати займенник, щоб замінити підмет, написавши Él escribe (Він пише). Допоки підмет уже згадувався, це прийнятно.

Це не суперечить ідеї, що іспанські речення потребують підмета та присудка. У останніх кількох прикладах можна опустити підмет, оскільки з контексту вже зрозуміло, хто або що ним є. Тож технічно, у фразах на кшталт Escribe bien та Él escribe підмет все ще є — він лише мається на увазі, а не виражений явно.

2. Використовуйте правильний рід.

Використання правильного роду іменників є ключовим в іспанській, оскільки це може змінити зміст цілих речень. Уявіть, що може статися, якщо ви переплутаєте слова pulpo (восьминіг) та pulpa (м'якоть).

Під час запису та поповнення словникового запасу обов'язково вказуйте рід іменника поряд зі словом у дужках. Наприклад:

(una) casa — будинок

Загальне правило для роду: іменники, що закінчуються на o, є чоловічого роду, а ті, що закінчуються на a — жіночого, але є винятки. Опанування роду іменників може бути дещо складним, але це справді відточує ваші навички складання речень.

Між іншим, мені здається дивним, що багато вчителів вирішують не вивчати рід іменників аж до середнього рівня. Існує думка, що не слід зосереджуватися на граматиці з самого початку. Натомість потрібно зосередитися на зануренні та сприйнятті слів у природному контексті. І не зрозумійте мене неправильно: це теж правильний підхід!

Однак, якщо ви хочете почати спілкуватися відразу, запам'ятовування кількох простих будівельних блоків дає вам достатній спектр виразів для використання в мовленні та письмі вже зараз.

3. Використовуйте правильний артикль.

Як тільки ви опануєте рід іменників, використання артиклів буде простіше простого.

Ось коротка таблиця іспанських артиклів.

Ці артиклі використовуються набагато частіше, ніж в англійській, тому вам потрібно знати, де і коли їх ставити.

Деякі складні випадки, на які слід звернути увагу, — це підмети на кшталт la gente (люди) або la familia (сім'я) — вони стосуються багатьох людей, але вважаються підметами в однині. Зауважте, що артикль "la" перед ними теж в однині. Будь-які дієслова, пов'язані з цими підметами, потрібно відмінювати як для третьої особи однини.

Перегляньте це відео, щоб побачити більше прикладів узгодження підметів з дієсловами або прикметниками.

4. В іспанських реченнях прикметники стоять після іменників.

Прикметник описує підмет або додаток. Прикладами прикметників є rojo / roja (червоний) та alto / alta (високий). Ви можете побачити більше прикметників у дії тут.

Тут носії англійської схильні до помилок. Уявіть, що у Хуана зелені очі, і ви хочете сказати це іспанською. Вам потрібно написати, що у нього ojos verdes (буквально: очі зелені), а не verdes ojos.

Ставити прикметник після іменника — одне з перших правил, яке мають засвоїти вивчаючі іспанську, і його важливість неможливо переоцінити.

Це правило застосовується до інших комбінацій прикметників та іменників. Якщо у Хуана довге волосся, ви скажете, що у нього pelo largo (буквально: волосся довге), а якщо коротке — pelo corto (волосся коротке).

Щоб ускладнити, вам також потрібно узгоджувати прикметники. Тож якщо іменник у множині, прикметник теж має бути у множині. Наприклад, оскільки ojos (очі) — множина, ви поєднуєте його з verdes (зелені — множина), а не з одниною verde. Ви можете дізнатися більше про це в цьому пості.

Зауважте, що в деяких випадках це правило вивертається навпаки. Деякі прикметники змінюють своє значення залежно від того, чи стоять вони перед іменником, чи після нього. Але поки що просто дотримуйтесь правила «прикметник після іменника»: про винятки можна подумати пізніше.

5. З'єднуйте підмети з присудками/іншими частинами мови за допомогою дієслова-зв'язки «бути».

В іспанській є два дієслова, що означають «бути»: ser та estar.

Існують обширні правила, які визначають, коли слід використовувати одне, а не інше. Однак опанування найпростіших форм ser та estar допоможе вам складати набагато більше речень, ніж це зазвичай передбачають матеріали для початківців.

Наприклад, у вас є es та está (обидва означають «є»), щоб зв'язати ваш підмет/іменник і прикметник, ось так:

Juan es alto. (Хуан високий.)

Juan está enfadado. (Хуан сердитий.)

6. Прислівники функціонують в іспанській так само, як і в англійській.

Як і в англійській, іспанські прислівники використовуються для опису дієслів.

Наприклад: Juan lee rápidamente. (Хуан читає швидко). Як Хуан читає? Він читає швидко, що описує дієслово «читає». Молодець, Хуан!

Ось ще один приклад: Juan canta mal. (Хуан спіє погано). Не дуже добре для Хуана.

Іспанські прислівники також можуть переміщатися в реченні, як і в англійській. Ви могли б сказати:

Juan escribe lentamente. (Буквально: Хуан пише повільно)

Lentamente escribe Juan. (Буквально: Повільно пише Хуан)

У будь-якому випадку ви говорите, що Хуан пише повільно. Це може бути добре чи погано, залежно від точки зору.

Щоб утворити більшість іспанських прислівників, просто додайте «-mente» до кінця прикметника. Якщо прикметник закінчується на «o», описуючи іменник чоловічого роду, вам потрібно переконатися, що літера перед «-mente» — «a», а не «o».

Наприклад:

• rápido / rápida → rápidamente
• lento / lenta → lentamente
• perfecto / perfecta → perfectamente

Якщо прикметник не закінчується на o/a, можна просто додати «-mente». Наприклад, difícil (важкий) стає difícilmente. Не так уже й difícil!

Додавання «-mente» в іспанській подібне до додавання «-ly» до прикметників в англійській («slow» стає «slowly», наприклад).

На відміну від іспанських прикметників, іспанські прислівники не мають роду. Іншими словами, вони однакові, незалежно від роду, до якого застосовуються.

Звичайно, є також кілька прислівників, які не підкоряються правилу «додати -mente». Найпоширеніші неправильні прислівники:

bueno → bien (добре)

malo → mal (погано)

Запам'ятайте ці два, і у вас не повинно виникнути проблем зі складанням простих речень з прислівниками.

7. Щоб зробити речення заперечним, додайте «no» перед дієсловом.

Рано чи пізно, якщо ви не найпозитивніша людина у світі, вам доведеться робити речення заперечними.

Хороша новина в тому, що в іспанській заперечення дуже легке — навіть легше, ніж в англійській.

Просто додайте «no» перед дієсловом. І все.

Отже, Juan escribe (Хуан пише) стає Juan no escribe (Хуан не пише).

Чому Хуан не пише, у цьому випадку незрозуміло, але в цьому є свої плюси основ.

Ви можете розширити речення зі свого будівельного блоку і сказати Juan no escribe porque es un gato (Хуан не пише, тому що він кіт), або будь-яке інше пояснення відсутності в Хуана навичок письма іспанською, яке ви віддаєте перевагу. До речі, ми детальніше поговоримо про такі слова, як porque (тому що), яке є прикладом іспанського сполучника, пізніше.

На відміну від англійської, в іспанській можливе подвійне заперечення. Наприклад, ви можете сказати no me gusta nada, що буквально перекладається як «Мені не подобається нічого» і вважається граматично правильним в іспанській.

8. З'єднуйте їх усі разом за допомогою сполучників.

Дуже важливо вміти з'єднувати слова та ідеї в реченнях. Для цього ось п'ять найважливіших сполучників в іспанській, які вам слід знати:

• y — і
• pero — але
• también — також
• porque — тому що
• * pues — ну

*Pues: Цей сполучник, хоча й використовується як в Іспанії, так і в Латинській Америці, швидше за все зустрічається в неформальному мовленні Латинської Америки.

9. Опануйте свої фразові дієслова.

Фразові дієслова — ваші найкращі друзі при складанні простих іспанських речень. Чому?

По-перше, вони мають чіткі правила, які, якщо їх дотримуватися, дозволять створювати бездоганні речення для опису ваших майбутніх дій.

Перш ніж продовжити, давайте з'ясуємо, що таке інфінітив або infinitivo. Вони схожі на англійську конструкцію «to + дієслово». В інфінітиві дієслова не відмінюються за особою чи часом. Вони завжди закінчуються на -ar, -er або -ir.

Простий приклад: queremos leer (ми хочемо читати), де queremos — відмінювана форма querer (хотіти), а ви додаєте інфінітив leer або «читати».

Тепер я хочу ввічливо представити вам ваших нових фразових друзів — названих так, тому що ними неймовірно легко користуватися — Tener que + Infinitivo (мати щось зробити) та Ir a + Infinitivo (збиратися щось зробити).

Це також буде чудовою практикою відмінювання двох важливих дієслів, tener (мати) та ir (йти), оскільки вони неправильні в формі першої особи теперішнього часу.

По суті, ваші кроки такі.

1. Відміняйте дієслово (tener або ir).

*Якщо ви в Іспанії, ви повинні використовувати ustedes лише в офіційних ситуаціях (в інших випадках використовуйте vosotros). Однак у Латинській Америці ustedes — єдина форма займенника «ви» у множині, незалежно від формальності.

2. Додайте que для tener та a для ir. Потім додайте ваш infinitivo.

Розглянемо три приклади речень з tener que. Фразові дієслова (тобто tener + que + інфінітив) виділені жирним.

Yo tengo que hacer mi tarea porque mañana tengo clase. (Я повинен зробити домашнє завдання, бо завтра в мене заняття.)

Tú tienes que ver esa película, pero vamos juntos porque la quiero ver otra vez. (Ти повинен побачити той фільм, але давай підемо разом, бо я хочу подивитися його знову.)

Si ellos tienen que ir, ella también tiene que ir. (Якщо вони повинні піти, то й вона повинна піти.)

Просто, правда? Спробуйте скласти ще кілька самостійно. Потім перевірте себе за допомогою цього тесту.

А як виразити майбутні дії? Ну, це до чого фразовий друг номер 2. Знову ж таки, фразові дієслова (тобто ir + a + інфінітив) виділені жирним.

Ella va a ver la televisión. (Вона збирається дивитися телевізор.)

Vamos a comer porque tenemos hambre. (Ми збираємося поїсти, бо ми голодні.)

Usted va a poder hacerlo con ayuda. (Ви зможете це зробити з допомогою.)

Продовжуйте думати ще про кілька прикладів, використовуючи різні слова та дії. Коли будете готові, пройдіть цей тест для повторення.

10. В іспанській є три способи поставити запитання.

Якщо вся ваша розмова не буде однобічною (можливо, коли ви говорите з Хуаном-котом), вам також, ймовірно, захочеться ставити запитання. Знову ж таки, це робити легше в іспанській, ніж в англійській, тому, мабуть, іспаномовним часто важко формувати запитання англійською.

У вивчаючих іспанську має бути набагато менше проблем. (Ура!) Є кілька способів побудувати питання в іспанській:

Поміняти місцями присудок і підмет.

Стверджувальне речення Juan cocina (Хуан готує) стає ¿Cocina Juan? (Хуан готує?). Не забудьте, що в іспанській вам також потрібен перевернутий знак питання на початку речення.

Додати перевернуті знаки питання та підвищувальну інтонацію.

Ще легший спосіб поставити питання — просто поставити знаки питання навколо ствердження. Отже, Juan cocina стає ¿Juan cocina? Це, безсумнівно, кращий спосіб ставити питання як в усній, так і в письмовій іспанській.

Але як ми розуміємо, що хтось ставить запитання, коли розмовляє, якщо він використовує ті самі слова (з тим самим порядком слів), що і в стверджувальному реченні?

Відповідь — інтонація. Підніміть тон в кінці речення, і ваш співрозмовник зможе зрозуміти, що ви питаєте. Це ще одна річ, спільна для іспанської та англійської: усні запитання позначаються підвищеною інтонацією в кінці речення.

Додати питальну частку.

Ще один легкий спосіб поставити питання в іспанській — додати питальну частку. Це коли ви кажете звичайне речення, але додаєте питальне слово після нього. Ну, знаєте, як в англійській, правда?

Давайте використаємо Хуана та його куховарство востаннє. Щоб зробити питання з Juan cocina за цим методом, просто додайте ¿no? або ¿verdad? в кінці.

Отже, наше питання тепер Juan cocina, ¿no? або Juan cocina, ¿verdad? Це як сказати: «Хуан готує, чи не так?»

Ви все це зрозуміли, чи не так?

Як практикувати складання іспанських речень

Ви ознайомилися з усіма цими правилами. Тепер час з'ясувати, як застосовувати їх на практиці.

Занурюйтесь в іспанську мову якнайбільше.

Ключ до опанування іспанських речень — це, власне, багато з ними стикатися. Кілька прикладів не допоможуть: чим більше речень ви бачите та аналізуєте, тим більш інтуїтивними стануть правила.

В ідеалі у вас був би поруч носій іспанської (наприклад, друг чи вчитель), який може постійно спілкуватися з вами цією мовою. Але якщо це неможливо, наступний кращий метод — використовувати автентичний іспанський контент, такий як книги, телешоу, фільми тощо.

Одним з мультимедійних ресурсів для вивчення мови, який ви можете використовувати для цієї мети, є Lingflix. Він має бібліотеку автентичних іспанських відео, оснащених інтерактивними субтитрами іспанською та англійською. Крім можливості слідкувати за усними фразами, ці субтитри також надають переклади, граматичну інформацію та приклади речень. Після відео також йдуть тести, де вам, наприклад, потрібно завершити речення з правильним порядком слів.

Канал Lingflix на YouTube також аналізує серії популярних телесеріалів, дубльованих іспанською, таких як «Friends» та «The Big Bang Theory», щоб надати поглиблені уроки лексики та граматики.

Ви можете побачити, як граматика іспанської використовується природно, а також отримати пояснення викладача у 20-хвилинних відео.

Записуйте два нових речення щодня.

Наприклад, ви можете написати одне вранці, коли прокидаєтеся, і одне ввечері перед сном.

Хочете створити щоденне візуальне нагадування? Повісьте на стіну плакат або аркуш паперу, щоб переглядати його щодня.

Одна моя подруга розповіла, що, зробивши собі настінний плакат з 10 іспанських речень, вона дивилася на нього по п'ять хвилин на день. Через тиждень вона запам'ятала напам'ять вісім із 10 речень. Непогано!

Секрет у тому, щоб продовжувати робити це щотижня з новим набором речень, плюс тими, з минулого тижня, які ви ще не зовсім запам'ятали.

До речі, чому б не розпочати свій настінний плакат з іспанськими реченнями сьогодні? Ось кілька корисних і поширених речень, з яких можна почати.

1. Soy de ______. (Я з _______.)

2. Vivo en ______. (Я живу в _______.)

3. Soy ______. (Я _______.)

4. Soy estudiante. (Я студент.)

5. Estoy ______. (Я _______ (стан).)

6. Estoy bien, gracias. (У мене все добре, дякую.)

7. Me gusta ______. (Мені подобається _______.)

8. No me gusta ______. (Мені не подобається _______.)

Проголошуйте їх собі перед дзеркалом.

Повторіть кожне речення три рази і дивіться на себе під час мовлення. Не соромтесь! Це допомагає закріпити речення. Візуальний образ себе допомагає ввібрати його в свідомість і почуватися впевненіше, коли використовуєте його в реальній ситуації.

Якщо щось звучить дивно, подивіться на свій рот. Чи правильно ви вимовляєте звуки губами?

Весіть щоденник постійно.

Ведіть іспанський щоденник і записуйте два простих речення щодня. Напишіть кожне два чи три рази поспіль, щоб воно дійсно запам'яталося.

Якщо ви відчуваєте справжню мотивацію, ви можете продовжити цю практику та створити більш довгий запис у щоденнику, використовуючи речення в контексті.

Не бійтеся експериментувати.

Як тільки ви засвоїте основи, можете починати додавати додаткові елементи та трохи розважитися. Використовуючи аналогію з Jenga, якщо вежа побудована добре, вам не потрібно хвилюватися, що все впаде, навіть якщо ви видалите та перескладаєте блоки (тобто граматичні правила).

Можливо, ви хочете уточнити той прикметник. Ви можете сказати el hombre es muy alto (чоловік дуже високий). Або, можливо, ви хочете додати додаткові прикметники, як у la chica es alta, delgada y muy bonita (дівчина висока, худа та дуже гарна).

Ви навіть можете об'єднати кілька формул. Наприклад, la chica delgada escribe perfectamente (худа дівчина пише ідеально) — це підмет + прикметник + присудок + прислівник.

Чим більше ви експериментуєте з використанням додаткових слів і нових слів, тим більшого прогресу досягнете у вивченні іспанської.

Ось і все: десять простих правил, які допоможуть вам вивчити іспанські речення. Тепер, коли ви засвоїли основи, можете рушати далі і будувати щось складніше. Успішного будівництва!