Вступ до структури японського речення

Отже, ви вже вивчили деяку японську лексику.

Тепер, як з'єднати її в зв'язні речення?

Вам потрібно буде дізнатися про порядок слів у японській мові, правильне вживання часток і всюдисущу です ("десу").

Цей швидкий вступ допоможе вам зрозуміти, з чого почати вивчення структури японського речення.

Структура "Підмет-Об'єкт-Присудок" (SOV) в японській мові

Японські речення слідують формату SOV.

SOV означає "підмет-об'єкт-присудок". Це означає, що спочатку йде підмет, потім об'єкт або об'єкти, а речення закінчується присудком. Ви побачите багато прикладів цього в цій статті.

Розгляньмо приклад:

ジンボはリンゴを食べる。 じんぼはりんごをたべる。 Джимбо — яблуко — їсть (Джимбо їсть яблуко.)

"Джимбо" — підмет, "їсть" — присудок, а "яблуко" — об'єкт. Це речення слідує формулі SOV.

Японська зв'язка です

Якщо ви коли-небудь чули, як хтось говорить японською, чи то в реальному житті, чи по телевізору, ви напевно зустрічали японське слово です.

です — один з найосновніших термінів японської мови, що буквально означає "бути" або "є". Багато хто вважає його просто маркером формальності, але воно виконує різноманітні функції.

です — це зв'язка, тобто воно з'єднує підмет речення з присудком, створюючи таким чином повне речення. Найосновніша структура японського речення — "A は B です" (А є Б).

Мене звуть Аманда. 私はアマンダ です 。 わたしはあまんだ です 。

Він американець. 彼はアメリカ人 です 。 かれはあめりかじん です 。

です також слугує для позначення кінця речення, займаючи місце дієслова. Також, です ніколи не стоїть в кінці речень, що мають дієслова на ます.

Тому подобається чай. トムさんはお茶が好き です 。 とむさんはおちゃがすき です 。

Том п'є чай. トムさんはお茶を飲み ますです 。(Неправильно) トムさんはお茶を飲み ます 。(Правильно) とむさんはおちゃをのみ ます

Минулий час з でした

Описуючи щось, що сталося в минулому, です перетворюється на でした.

Іспит був легким. 試験は簡単 でした 。 しけんはかんたん でした。

Вчора був мій день народження. 昨日は私の誕生日 でした 。 きのうはわたしのたんじょうび でした。

Рівні формальності です

Як і багато слів в японській мові, です має різні рівні формальності: だ, です, である та でございます:

• です — це базова ввічлива форма, яка буде найкориснішою у щоденному спілкуванні.
• だ використовується в невимушеній розмові між друзями або родиною.
• である вживається в офіційній письмовій японській, наприклад, в газетах.
• でございます — найформальніша форма, що використовується, коли ви говорите з начальником або важливою особою.

Якщо ви сумніваєтеся, яку форму використати, просто дотримуйтеся です. Ваш співрозмовник зрозуміє, що ви намагаєтеся бути ввічливим!

Розміщення японських дієслів

Як я щойно сказав, японські дієслова мають лише два часи: минулий і теперішньо-майбутній (non-past).

Як і в англійській, минулий час утворюється зміною закінчення дієслова.

Я побіг до магазину. 私は店に走り ました 。 わたしはみせにはしり ました 。

Маю вчора ввечері вчилася. 昨日の夜、まゆさんは勉強 した 。 きのうのよる、まゆさんはべんきょう した 。

Аліса спекла печиво. アリスはクッキーを作 った 。 ありすはくっきーをつく った 。

На відміну від англійської, японські дієслова дуже регулярні.

Категорії японських дієслів

Багато з них можна розділити на дві категорії: う-дієслова та る-дієслова. Важливо знати різницю між ними, оскільки вони відмінюються по-різному.

Кожне дієслово також має словникову форму та ввічливу форму — словникова форма використовується для невимушеної мови або для пошуку в словнику.

う-дієслова — це дієслова, які в словниковій формі закінчуються на звук う, ある, うる або おる. Вони стають ввічливими, коли ви відкидаєте う і замінюєте його на います.

• 話す/話します (ханасу/ханасімасу, говорити)
• 行く/行きます (іку/ікімасу, йти)
• 飲む/飲みます (ному/номімасу, пити)
• 作る/作ります (цукуру/цукурімасу, робити)

Дієслова, що закінчуються на звуки いる та える, майже завжди є る-дієсловами. る-дієслова стають ввічливими, коли відкидається る і замінюється на ます。

• 食べる/食べます (таберу/табемасу, їсти)
• 見る/見ます (міру/мімасу, бачити)
• 起きる/起きます (окіру/окімасу, вставати)

Є лише два значно неправильних дієслова: する (робити) та くる (приходити). Їхні ввічливі форми — します та きます відповідно.

Заперечення японських дієслів

Заперечні форми також утворюються зміною закінчення дієслова, яке варіюється залежно від типу дієслова. Наприклад:

• Для う-дієслів замініть звук う на あない.
• Для る-дієслів відкиньте る і замініть його на ない. する стає しない, а くる стає こない.

Ви можете дізнатися більше про заперечення японських дієслів тут.

Використання дієслів для вираження нюансів

Хоча часів лише два, японські дієслова змінюються, щоб виражати нюанси. Структура японського речення належить до типу, який називається аглютинативним.

Це вишукане слово, яке використовують лінгвісти, і яке простіше кажучи означає: "Ви додаєте купу різних речей в кінець дієслів". Кожне дієслово має кореневу форму, що закінчується на て або で.

До цих закінчень кореневої форми можна додавати елементи для надання додаткового значення. Але це не є суттєвим для створення простих японських речень, тому поки що ми це пропустимо.

Японські постпозиції

Там, де в англійській є прийменники, в японській є постпозиції.

Прийменники — це слова, що показують зв'язки між частинами речення, такі як "до", "на", "в", "між", "від" тощо.

В англійській вони стоять перед іменниками. Але в японській вони слідують за іменниками. へ означає "до", тому наступне речення буквально: "Іспанія до поїхав".

Я поїхав до Іспанії. スペイン へ 行きました。 すぺいん へ いきました。

У наступному прикладі 彼女 означає "її", тому ви говорите "її від", а не "від неї".

Ти чув(ла) від неї? 彼女 から 聞きましたか？ かのじょ から ききましたか？

Японські частки

У тому ж дусі, що й постпозиції, в японській мові є маленькі граматичні частинки, що називаються частками.

Японські частки стоять безпосередньо після іменника, прикметника або речення, яке вони модифікують, і є вирішальними для розуміння сенсу того, що передається.

В японській мові є десятки часток, але ми розглянемо дев'ять поширених: は, が, を, の, に, へ, で, も та と.

は (маркер теми)

は позначає тему речення і може перекладатися як "є", "це", "є" або "що стосується". Зверніть увагу, що хоча вона використовує символ ha, вона фактично вимовляється як wa.

Я студент. 私 は 学生です。 わたし は がくせいです。

Ручка чорна. ペン は 黒いです。 ぺん は くろいです。

У цих реченнях 私 (ватасі, я) та ペン (ручка) позначені は, що робить всю подальшу інформацію відносною до 私 та ペн відповідно.

が (маркер підмета)

が вказує та підкреслює підмет речення, той, хто виконує дію. Крім того, вона може з'єднувати речення як "але" і слугує стандартною часткою для питальних речень.

Той птах співає. あの鳥 が 鳴いています。 あのとり が ないています。

Хто прийде? 誰 が 来ますか？ だれ が きますか？

Юта навчався за кордоном у Китаї (акцент на Юта) ゆうたさん が 中国に留学しました。 ゆうたさん が ちゅうごくにりゅうがくしました。

は та が — це дві частки, які легко переплутати, ось кілька порад, щоб розрізняти їх:

は — це загальний підмет, тоді як 가 — більш конкретний. は також використовується як маркер контрасту в реченнях з が, щоб показати певну різницю між двома підметами:

Моя молодша сестра не любить котів, але їй подобаються собаки. 妹は猫 が 嫌いだけど、犬 は 好きです。 いもうとはねこ が きらいだけど、いぬ は すきです。

を (маркер об'єкта)

を показує прямий об'єкт речення, тобто вказує, що дієслово щось робить з об'єктом або дія виконується над об'єктом. Вона слідує за іменниками та іменниковими словосполученнями.

Я їм овочі. 私は野菜 を 食べます。 わたしはやさい を たべます。

Сьогодні ввечері він приготує вечерю. 今夜、彼は夕食 を 作ります。 こんや、かれはゆうしょく を つくります。

У першому реченні "овочі" — об'єкт, а "їсти" — дія, що над ними відбувається. Те саме з "вечерею" та "готувати" у другому реченні.

の (маркер приналежності)

の слугує присвійною часткою, позначаючи, що щось належить чомусь іншому. Вона також слугує загальним іменником, що означає "цей".

Це сумка вчителя. それは先生 の かばんです。 それはせんせい の かばんです。

Я хочу купити жовтий. 黄色い の を買いたいです。 きいろい の をかいたいです。

に (маркер часу та руху)

に — це частка руху та часу, яка показує місце, до якого рухається об'єкт, коли супроводжується дієсловом руху.

Вона також позначає пункти призначення та місця, де щось існує, коли супроводжується いる/ある. Може перекладатися як "до", "в/на" або "для".

Юкако прийшла до кінотеатру. ゆかこさんは映画館 に 来ました。 ゆかこさんはえいがかん に きました。

У парку є лавка. 公園 に ベンチがあります。 こうえんにべんちがあります。

へ (маркер напрямку та пункту призначення)

へ — це спрямована частка, подібна до に, але використовується виключно для позначення пунктів призначення. へ підкреслює напрямок, в якому щось рухається. Вона також читається як e, незважаючи на написання he.

Я пішов до ресторану. 私はレストラン へ 行きました。 わたしはれすとらん へ いきました。

Позначаючи напрямок, に та へ часто взаємозамінні, тоді як へ ніколи не використовується як "для/на".

で (маркер місця та засобу)

で може мати кілька значень залежно від контексту. Вона може визначати місце дії, показувати засіб, яким виконується дія, або з'єднувати частини речення.

Шігео ходив за покупками до універмагу. しげおさんはデパート で 買い物しました。 しげおさんはでぱーと で かいものしました。

Я прилетів до Канади літаком. 私は飛行機 で カナダに来ました。 ひこうき で かなだにきました。

Та людина відома і добра. その人は有名 で 、優しいです。 そのひとはゆうめい で 、やさしいです。

も (маркер подібності)

も, що перекладається як "також/теж", використовується для констатації подібностей між фактами. Вона стоїть після іменника, замінюючи частки は та が.

І рис, і хліб смачні. パン も ごはん も おいしいです。 ぱん も ごはん も おいしいです。

Хобі Еріки — похід у гори. Моє хобі теж похід у гори. エリカさんの趣味はハイキングです。私の趣味 も ハイキングです。 えりかさんのしゅみははいきんぐです。わたしのしゅみ も はいきんぐです。

За аналогією, сказати 私もです (ватасі мо десу, я теж) достатньо, щоб показати, що ви згодні з тим, що хтось сказав.

と (з'єднувач іменників)

と використовується для створення повного переліку іменників. Відповідає "і".

Той магазин продає сандвічі та каву. あの店はサンドイッチ と コーヒーを売っています。 あのみせはさんどいっち と こーひーをうっています。

Вона пішла в кіно з Бредом та Коннором. 彼女はブラッドさん と コナーさん と 映画を見に行きました。 かのじょはぶらっどさん と こなーさん と えいがをみにいきました。

Розміщення японських прикметників

Як і в англійській, прикметники стоять перед іменниками в японській. Синє авто в англійській залишається синім авто в японській, але замість цього ви скажете 青い車 (аой курума).

Є два типи японських прикметників: い-прикметники та な-прикметники. Різниця в їх відмінюванні.

い-прикметники закінчуються символом い, наприклад 面白い (омошірой, цікавий) та 難しい (музукашій, складний). Виняток — слова на えい, як-от きれい (красивий), які є な-прикметниками.

い-прикметники

い-прикметники стоять безпосередньо перед іменником, який вони модифікують.

Милий кіт かわい い 猫 かわい い ねこ

Повільний автобус 遅 い バス おそ い ばす

"Дорога сорочка" 高 い シャツ たか い しゃつ

な-прикметники

な-прикметники, за кількома винятками, як згадане вище закінчення えい, не закінчуються на い. Хоча вони стоять перед іменниками, як і い-прикметники, символ な ставиться між прикметником та іменником.

Добрий учитель 親切 な 先生 しんせつ な せんせい

Нечемна дитина 失礼 な 子供 しつれい な こども

Безпечне містечко 安全 な 町 あんぜん な まち

Модифікація японських прикметників

Одна хитра річ полягає в тому, що い-прикметники змінюються, щоб виразити заперечення або минулий час. Це робиться шляхом відкидання кінцевого い в слові та додавання модифікаторів. Наприклад:

Слово "холодно" — 寒い (самуй), але якщо ви говорите, що вчора було холодно, ви скажете 寒かった (самукатта). Якщо не холодно, ви скажете 寒くない (самукунай).

な-прикметники модифікуються так само, як іменники. Наприклад:

Слово 静か (сідзука) означає тихо. Щоб сказати, що було тихо, ви скажете 静かだった (сідзука датта), а щоб сказати, що не тихо, ви скажете 静かではない (сідзука де ва най) або 静かじゃない (сідзука дзя най).

Як і дієслова, ці прикметники, що змінюються, також є аглютинативними, тобто до них можна щось додавати.

Структура японського запитання

Нарешті, формувати запитання в японській набагато легше, ніж в англійській. Щоб поставити питання "так/ні", ви просто додаєте か в кінці речення.

Він хороша людина? 彼は優しい人です か ？ かれはやさしいひとです か ？

Для того, що ми називаємо "Wh- питаннями" в англійській, у більшості випадків ви просто замінюєте слово-питання:

Що ти їв(ла)? 何を食べましたか？ なにをたべましたか？

Я їв восьминога. タコを食べました。 たこをたべました。

Де він? 彼はどこにいますか？ かれはどこにいますか？

Він вдома. 彼は家にいます。 かれはいえにいます。

Підмети, що підрозуміються в японській мові

До тепер ви, напевно, помітили, що підмет досить часто зникає з речення. Це особливість японської мови, де підмет опускається, коли це можливо.

Але є підказки, які кажуть вам, про що або кого йде мова. Це фактично працює так само, як займенники в англійській. Наприклад:

Мій батько — вчитель. Він викладає в університеті. У вихідні він смажить барбекю та п'є пиво. Він любить футбол, але не любить бейсбол.

На мій погляд, японська робить те саме, але робить ще один крок — підмет повністю зникає. У наступному прикладі підрозуміється, що мовець говорить про себе:

私は先生です。英語を教えています。 わたしは せんせいです。えいごをおしえています。 Я вчитель. Викладаю англійську.

Порушення правил структури японського речення

Хоча технічно присудок завжди стоїть в кінці японського речення, це не завжди так. На відміну від англійської, структура речення дуже вільна.

При письмі слід дотримуватися фактичних граматичних правил; під час розмови люди часто порушують правила та ставлять частини речення там, де вважають за потрібне.

Наприклад, якщо ви хочете сказати "Я з'їв смажену курку", граматично правильне японське речення було б:

私はフライドチキンを食べた。 わたしは ふらいどちきんをたべた。 Я — смажену курку — з'їв

Але у невимушеній, повсякденній розмові ви можете переставляти частини, і це не проблема:

食べた、フライドチキン。 たべた、ふらいどちきん。 З'їв — смажену курку

フライドチキン食べた、私。 ふらいどちきんたべた、わたし。 Смажену курку — з'їв — я

Але кожна з цих висловів означає одне й те саме. В англійській було б дуже дивно, якби ви так сказали.

З метою вивчення базової структури японського речення, однак, дотримуйтеся "Підмет-Об'єкт-Присудок". Це правильна японська, а більш невимушені форми мови ви зможете вивчити пізніше.

Хороший спосіб запам'ятати структуру речення — це якнайчастіше занурюватися у мову.

Наприклад, ви можете використовувати імерсивну програму на кшталт Lingflix для перегляду автентичних японських відео.

З невеликим терпінням та практикою ви скоро опануєте мистецтво говорити природною японською!