Японська фонологія: 9 базових аспектів, які варто запам'ятати

Дозвольте розповісти коротку особисту історію, яка, на мою думку, підкреслює важливість вивчення японської фонології чи фонетики. Це був сніжний день під час мого заняття з японської в невеликому університеті, десь у глушині. В рамках граматичної вправи моя вчителька задала мені неочікуване питання.

Вона сказала: «サミさん！先生はかわいいと思いますか？ ( さみさん！せんせいは かわいいと おもいますか？ )», що означало: «Самі! Ти вважаєш, що я мила?»

Намагаючись не виглядати занадто полегшеною від того, що питання було легким, я кивнула і відповіла: «うん。とっても怖いです！ ( うん。とっても こわい です！ )». По суті, я сказала: «Так, ви неймовірно страшна!»

Шокована вчителька видала звук, схожий на захлинання. Кілька людей почали сміятися, але, на щастя, моя подруга швидко вступилася за мене, сказавши вчительці, що ні, вона мила, дуже мила: «いや！かわいいです！先生はかわいいですよ！ ( いや！かわいいです！せんせいは かわいい ですよ！ )»

Саме тоді я усвідомила цінність японської фонетики та чіткої вимови. До кінця статті у вас буде вся необхідна інформація, щоб відрізняти різницю між こわい (страшний) та かわいい (милий) — і навіть більше.

1. ん Вважається Однією Морою

Якщо ви пробували повторювати за японською мовою (shadowing), можливо, помітили, що кожна її мора (будівельний блок складу) отримує один удар і має однакову тривалість.

Іншими словами, одна мора — це по суті одна кана (за винятком малих кана, як от ょ у ぎょ). Тож якщо ви тренуєте вимову, аплодуючи, кількість оплесків має відповідати кількості кана в певному слові.

Оскільки більшість японських звуків є парами «приголосний + голосний», сама мова ніби змушує вас дотримуватися відносно стабільного ритму. Принаймні, це загальне правило.

А потім є ん.

Пам'ятайте, що ん — це одна мора, і її слід вимовляти як таку. Наприклад, слово «зараз» або 今度 (こんど) повинно отримати три удари (KO-N-DO), а не два (KON-DO).

2. Усі П'ять Японських Голосних Вимовляються Однаково

У японській мові п'ять голосних звуків:

За винятком того, що /i/ та /ɯ/ стають глухими, коли оточені певними приголосними, ці п'ять голосних завжди вимовляються однаково.

Коли я кажу «глухими» в цьому контексті, це означає, що ваші голосові зв'язки не вібрують під час утворення цих звуків. Однак це легше зрозуміти на відчуттях. Покладіть пальці на шию, ніби перевіряєте пульс. Скажіть вголос фразу «Хто ти?», а потім прошепотіть ту саму фразу. Ви відчуваєте різницю?

Оскільки звуків лише п'ять, переконайтеся, що вимовляєте їх правильно! І найкращий спосіб цього досягти — практика, практика і ще раз практика.

Ось рекомендований метод для тренування звуків, якщо у вас немає викладача з мовлення, з ким можна порадитися (як у мене):

• Знайдіть відео з носієм японської мови та точними субтитрами.
• Прочитайте речення з субтитрів.
• Прослухайте, як його вимовляє носій мови.
• Повторно прочитайте речення, спираючись на те, що почули.
• Сядьте перед дзеркалом і запустіть диктофон. Спостерігайте за своїм ротом під час мовлення та слухайте запис. Порівняйте його з версією носія мови та помітьте будь-які відмінності.
• Внесіть відповідні зміни на основі поміченого та повторіть речення знову.
• Продовжуйте, доки не доведете речення до досконалості, потім переходьте до наступного.

На щастя, знайти субтитровані відео з носіями японської мови можна на платформі для вивчення мов, як от Lingflix.

Часто просто прослуховування правильної вимови певного звуку достатньо, щоб покращити власну вимову. Іноді ви можете чути помилку, але не знати, як її виправити.

Якщо ви маєте справу з останньою проблемою, ви можете найняти репетитора спеціально для роботи над навичками вимови. Досвідчений вчитель може показати вам те, що ви самі не чуєте.

Навіть якщо у вас немає доступу до професійного репетитора, носій мови або партнер з мовного обміну можуть сказати, чи звучить ваш запис правильно, або щось звучить дивно, навіть якщо вони не можуть точно пояснити чому.

Якщо ви не готові до таких зобов'язань, я також хотіла б порекомендувати чудову серію відео на YouTube від Fluent Forever, яка детально розглядає японські голосні — включаючи відмінності між японським та англійським звуком u:

3. Уникайте Перетворення Одиночних Японських Голосних на Англійські Дифтонги

Якщо порівняти IPA-сторінки англійської та японської мов, посилання на які я навела у розділі «Чому вивчати японську фонетику?», ви помітите одну вражаючу відмінність: розділ англійських голосних набагато більший за японський.

Одна з причин — в англійській більше голосних звуків, ніж у японській. Також є той факт, що англійська може непомітно використовувати дифтонг — звук, де два голосних знаходяться в одному складі.

Наприклад, візьмемо англійське слово «no». Скажіть його як зазвичай, а потім повільно. Ви помітите, що в ньому два звуки: короткий звук /o/, за яким йде звук u /ʊ/. По суті, ви кажете «nou».

А тепер застосуйте це до японської. Звук no у の не є дифтонгом. Тут ви вимовляєте /o/, але зупиняєтесь, перш ніж дійдете до /ʊ/.

Я не хочу сказати, що в японській ніколи не поєднуються два голосних. Наприклад, слово 能力 (のうりょく), «здібність», містить звук /o/ в の та японський звук /ɯ/ う. Те саме стосується вимови назви столиці Японії 東京 (とうきょう), де обидва ієрогліфи мають звуки /o/ та /ɯ/ поруч.

4. Розумійте Палаталізовані Звуки

Одне поняття, важливе для японської вимови, — це палаталізація. Ви можете бути не знайомі з цим терміном, але часто робите це несвідомо.

Наприклад, ось відео з вправами, які пояснюють, як утворювати палаталізовані звуки в англійській:

А ось інше відео, що демонструє зміни звуків у японській — тобто, що насправді означають діакритичні знаки в は → ば・ぱ:

Вивчаючи хірагану та катакану, ви могли дізнатися, що «малі» кани можна додавати до більших, щоб утворювати нові звуки — наприклад, び та よ, щоб отримати びょ.

Коли ви додаєте малі や, ゆ або よ до японських приголосних, ви насправді позначаєте палаталізований звук.

Наприклад, звук g у ぎょ та ご не однаковий.

Спробуйте самі: повторюйте звуки повільно туди-назад. Заплющте очі та зосередьте увагу на роті. Звідки йдуть звуки? Що ви відчуваєте ротом? Ви повинні відчути, що звук у ぎょ ніби виходить з трохи «вищого» місця, ніж у ご.

Якщо важко, думаю, допомагає прошепотіти звуки. Знову ж таки, ぎょ містить палаталізований /g/, тоді як звук у ご — звичайний /g/.

5. Розрізняйте Японські /h/, /ç/ та /ɸ/

Хоча は, ひ, ふ, へ та ほ усі транслітеруються як такі, що починаються з літери h (як видно у цьому дослідженні), насправді тут три різні початкові приголосні: /h/, /ç/ та /ɸ/.

А тепер поверніться до ご vs. ぎょ і ще раз відчуйте різницю, а потім спробуйте з ほ та ひょ. Ви повинні відчути різницю в позиції. І якщо тримете руку перед ротом, ви також помітите, що набагато менше повітря потрапляє на вашу руку, коли ви говорите ひょ.

Звук у ひ, /ç/, є палаталізованим варіантом звуку /h/, тоді як /ɸ/ — новий, але доступний звук, для якого потрібно трохи поманіпулювати губами. Це важливо, оскільки ふ має комбінацію приголосного та голосного, якої немає в англійській: /ɸ/+/ɯ/.

Тож яка різниця між знайомим нам /f/ (як у слові «fan») та /ɸ/, як у горі 富士 (ふじ)?

Поглянувши на цю візуальну IPA-діаграму, ви побачите, що технічний термін для /f/ — «губно-зубний фрикативний», а для /ɸ/ — «білабіальний фрикативний». Це вишукане позначення для одного звуку, що передбачає торкання губами зубів, та іншого, що задіє обидві губи, але не зуби.

Уявіть, що ви задуваєте свічку, і «замрійте» посеред задування. Зверніть увагу на відчуття в роті, а потім, зберігаючи цю позицію, скажіть ふ. Якщо не впевнені, перевірте за цим посиланням від Wasabi Japanese та порівняйте свою вимову з вимовою носія мови.

6. Японське «R» Дуже Відрізняється від Англійського

Мій викладач японської (згаданий у вступі) одного разу сказав, що найскладніше англійське слово для вимови японцями — «really». Це тому, що за позицією язика японський /ɾ/ знаходиться десь між англійськими /r/ та /l/.

Ось гарне пояснення японського звуку r:

Уявіть, що ви співаєте різдвяний гімн — «la la la la la, la la la la!» — і зверніть увагу на положення язика. Він повинен бути трохи вище верхніх зубів, майже торкаючись їх. Тепер, позбавшись незграбного светра, заспівайте початок банальної віршовки — «ra ra ra!» — і знову зверніть увагу на положення язика.

Потім скажіть «la», і, не перериваючи дихання, скажіть «r», щоб отримати безглузде звучання на кшталт «la-err». Ви помітите, що ви, по суті, простежуєте крихітну лінію назад від позиції язика для «l» до позиції для «r».

Тепер, коли з цим розібралися, оберіть позицію посередині та вимовіть кілька японських слів, які починаються з цього звуку r, наприклад ラーメン («рамен»). Якщо звук не є повністю «l», не зовсім «r», але здається чимось посередині — ви на правильному шляху!

7. し Не Звучить Як «She» (А Також Вам, Можливо, Доведеться Вивчити Трохи Китайської)

На відміну від того, чого вас могли вчити, し не звучить так само, як «she».

Звук у «she» називається «глухий заясенний фрикативний» і позначається як /ʃ/. Тим часом звук у し (та його відповідник у катакані シ) — це «глухий ясенно-піднебінний фрикативний» і позначається як /ɕ/.

Це різні звуки.

На жаль, не існує багато хороших ресурсів про те, як вимовляти し, тому я направлю вас до кількох відео, призначених для вивчаючих мандаринську китайську, оскільки звук /ɕ/ існує в обох мовах.

Ще один звук, який ви зустрінете і в мандаринській, і в японській, — це /tɕ/. У японській цей звук позначається символами つ у хірагані та ツ у катакані.

Ви можете почати з перегляду відео від OLS Mandarin, яке порівнює кілька приголосних звуків мандаринської. Зверніть увагу на піньїнові позначення x та j, які приблизно відповідають звукам し та つ відповідно:

Спробуйте почути різницю між двома звуками, а потім перегляньте кілька відео, де про ці звуки розповідають детальніше, як, наприклад, від Yoyo Chinese (для し та для ち):

Якщо ви готові до більш точної інформації та не проти дізнатися більше про мандаринські sh та zh, перегляньте чудові відео від Litao Chinese (для し та для ち):

На жаль, японський звук じ (варіативно /ʑ/ та /dʑ/) не існує в мандаринській. Єдина відмінність між し та じ полягає в тому, що し — глухий (ваші голосові зв'язки не вібрують), а じ — дзвінкий (ваші голосові зв'язки повинні вібрувати).

8. У Японській Є П'ять Різних Звуків «N»

А саме:

• Звичайний звук n або /n/. Наприклад, 海苔 (のり), висушені водорості, що часто використовуються в японській кухні.
• Палаталізований /ɲ/. Він виникає перед приголосними, крім い або малих звуків よ, や та ゆ.
• n, що перетворюється на m. Якщо ви коли-небудь дивувалися, чому 頑張る (がんばる) чи «удачі/постарайся» часто помилково пишуть як gambaru у підручниках чи розмовниках, ви, ймовірно, знаєте правило, що /n/ перетворюється на /m/ (як у слові «mom») перед /b/ (як у «boy») або /p/ (як у «pot»).
• Звук /ŋ/. Він звучить як звук ng у закінченні -ing у словах «going» чи «sing». Він виникає, коли ん стоїть перед звуком /k/ або /g/.
• Звук /ɴ/. Це звук ん, коли він виникає перед паузою або, як зазначає Вікіпедія, наприкінці висловлювання, як у すみません… чи «Вибачте…». До речі, ось гарне обговорення, що пояснює, як вимовляти すみません.

9. У Японській Є Тоновий Наголос (Як і в Англійській!)

Подібно до англійської (де слово «certain» вимовляється як CER-tain, а не cer-TAIN), слова в японській мові мають специфічне виділення.

Пам'ятайте, що японські слова виділяються однаково, але вони слідують кільком особливим шаблонам високих і низьких тонів. Наприклад, 銀行 (ぎんこう), «банк», починається з низького тону, за яким слідують три мори високого тону.

Хоча існує кілька основних шаблонів, яких дотримуються японські слова, ці шаблони не є фіксованими та змінюються залежно від контексту речення. Наприклад, у токійському/стандартному діалекті японської є два фундаментальні правила:

1. Перші дві мори слова не матимуть однакового рівня тону. Іншими словами, якщо перша мора висока, то друга буде низькою, і навпаки.

2. Як тільки тон слова падає, він більше не піднімається. На відміну від мандаринської китайської, стандартна японська не має інтонації падіння-зростання, як у слові 买, «купити».

Якщо все це викликає у вас головний біль, рекомендую приділити деякий час вивченню того, як працює тоновий наголос. Також варто вивчити кілька поширених слів для кожного шаблону, щоб відчути, як кожен з них звучить. Потім просто звертайте увагу на їхній наголос, споживаючи медіа чи слухаючи людей.

Якщо ви хочете заглибитися в тему, хлопець на ім'я Dogen випустив всебічну серію відео на цю тему.

Чому Вивчати Японську Фонетику?

Коли я почала вивчати японську, мені казали, що японська вимога дуже легка. Насправді ми присвятили вимові лише один урок з наступних причин:

• Мова не є тоновою. Вона не така, як, наприклад, мандаринська китайська, де спосіб вимови певних слів змінює їхнє значення та ієрогліф, яким їх пишуть. Наприклад, китайські ієрогліфи для «купити» та «продати» — це 买 та 卖 відповідно. Обидва звучать як «mai», але перший має інтонацію падіння-зростання, а другий — лише падіння.
• Правопис фонетичний, а вимова послідовна. Іншими словами, слова звучать так, як виглядають, і виглядають так, як звучать. Навіть той, хто ніколи не вивчав японську, міг би прочитати текст, написаний ромадзі, і бути зрозумілим без особливих труднощів (на відміну від того, хто вивчає французьку, наприклад).
• Це відносно легко для носіїв таких мов, як іспанська. Якщо ви вимовляєте японські голосні так само, як в іспанській, усе буде гаразд.

Все це викликає питання, яке ви, ймовірно, думаєте зараз, враховуючи, що ви вирішили прочитати цілу статтю на цю тему: якщо японська вимова настільки легка, навіщо витрачати час на вивчення фонетики японської — або того, що словник англійської мови Webster's English Language Learner Dictionary визначає як «вивчення мовних звуків»?

Причина зводиться до наступного: у японській є звуки, яких немає в англійській, і навпаки. Приділіть кілька хвилин, щоб поглянути на IPA-сторінки англійської та японської, і виявите, що дві мови можуть мати подібні звуки, але вони не є ідентичними.

Вау, це була подорож! Ми щойно охопили величезний обсяг інформації про японську фонетику. На цьому етапі ви, ймовірно, запитуєте себе, чи варто докладати всіх цих зусиль, щоб розібратися в цьому, — і, чесно кажучи, це питання лише для вас.

Якщо ви вимовляєте японські слова «неправильно» (що б це не означало) і носії мови все ще вас розуміють, це нормально. Зрештою, англомовні вважають французький акцент романтичним, і вам, ймовірно, дадуть поблажку за те, що ви іноземець.

Але якщо ваша мета — вільно розмовляти японською, вивчення її фонетики допоможе вам у цьому. Gambatte, ne! (Постарайся!)