174 базових японських слова та фрази для повсякденного життя в Японії

З цими 174 основними японськими словами та фразами ви будете готові до будь-якої ситуації. Для оволодіння японською мовою можуть знадобитися роки, але що робити, якщо вам потрібно прямо зараз провести розмову? Почніть із вивчення цього повсякденного японського словника, а решта прийде з часом.

Просто натисніть на слово або фразу, щоб почути її оригінальну вимову.

Вітання та початкові фрази

1. ohayou gozaimasu ( おはようございます ) — Доброго ранку

Неформальна версія цього вітання — ohayou ( おはよう ). На роботі хтось, хто вітає колегу вперше за день, може використовувати цю фразу, навіть якщо на годиннику 7 вечора.

2. konnichiwa ( こんにちは ) — Привіт / Добрий день

Konnichiwa можна використовувати в будь-який час доби як загальне вітання, але найчастіше його вживають між 11 ранку та 5 вечора.

3. konbanwa ( こんばんは ) — Добрий вечір

З 5 години вечора і далі використовуйте konbanwa, щоб вітати людей. Зауважте, що в цьому випадку は читається як "wa", а не "ha".

4. hisashiburi ( 久しぶり ) — Давно не бачились

Використовуйте це для людини, яку давно не бачили.

5. o genki desu ka? ( お元気ですか？ ) — Як справи?

Це ввічливий спосіб запитати когось, як у нього справи.

6. genki desu ( 元気です ) — У мене все добре

Так само, це найввічливіша відповідь на o genkidesu ka?

Базова розмова

7. o namae wa nan desu ka? ( お名前は何ですか？ ) — Як вас звати?

Це ввічливий спосіб запитати чиєсь ім'я. Більш неформальна версія — O namae wa? ( おなまえは? ) — Ваше ім'я…?

8. … desu ( …です ) — Я є … / Це є …

Думайте про desu як приблизний відповідник англійського дієслова "to be" ("бути"). На відміну від "to be", desu залишається незмінним незалежно від підмета.

Наприклад:

• Tomu desu ( トムです ) — Я Том
• Atsui desu ( 暑い です ) — Жарко / Мені жарко
• Osoi desu ( 遅いです ) — Ти запізнюєшся!

Ви можете додавати це слово до прикметників, таких як:

• samui ( 寒い ) — холодно
• ureshii ( 嬉しい ) — щасливий
• nemui ( 眠い ) — сонний

Зверніть увагу, що в оригінальній японській вимові "su" майже не чути. Тому, коли ви кажете desu, це звучить скоріше як "dess", ніж "de-soo".

9. watashi wa … desu ( 私は…です ) — Я є …

Це найввічливіший спосіб представитися. Наприклад:

Watashi wa Pouru desu. 私はポールです。 Я — Пол.

Однак будьте обережні, не зловживайте watashi wa після знайомства. У більшості випадків, якщо з контексту зрозуміло, на кого або на що ви посилаєтеся, достатньо буде "ваше ім'я/предмет + -desu".

10. … karakimashita ( … から来ました ) — Я з …

Просто використовуйте це, щоб описати, з якої ви країни. Ось список деяких країн японською:

• Igirisu ( イギリス ) — Велика Британія
• Doitsu ( ドイツ ) — Німеччина
• Chuugoku ( 中国 ) — Китай
• Kankoku ( 韓国 ) — Корея

Багато інших назв майже ідентичні японською, наприклад:

• Kanada ( カナダ ) — Канада
• Furansu ( フランス ) — Франція
• Supein ( スペイン ) — Іспанія
• Amerika ( アメリカ ) — Сполучені Штати Америки
• Ousutoraria ( オーストラリア ) — Австралія

Якщо ви не знаєте, як звучить назва вашої країни, скажіть її англійською — шанси, що люди зрозуміють, про що ви, високі.

11. suki desu ( 好きです ) — Мені це подобається

Ви можете сказати, що вам подобається, додавши … ga suki desu ( が好きです ). Наприклад:

Okashi ga suki desu. お菓子が好きです。 Мені подобаються солодощі.

12. ii desu yo ( いいですよ ) — Це добре

Ви також часто почуєте ii yo ( いいよ ), особливо від жінок/дівчат.

13. suki dewa arimasen ( 好きではありません ) — Мені це не подобається

Менш формальна версія була б suki dewa nai ( 好きではない ).

14. dame desu ( ダメです ) — Це не добре / Не можна

У більш невимушеній розмові ви також можете сказати просто:

• dame ( だめ )
• dame da ( だめだ )

15. takusan ( たくさん ) — Багато

Takusan схоже на ooi ( 多い ). Основна відмінність у тому, що takusan може функціонувати як іменник, прикметник чи прислівник, тоді як ooi — лише прикметник. Наприклад:

Kooen ni hana ga takusan arimasu. 公園に花がたくさんあります。 У парку багато квітів.

16. sukoshi ( 少し ) — Трохи

Ось приклад використання:

Koohii ni satou wo sukoshi onegaishimasu. コーヒーに砂糖をすこしお願いします。 Трохи цукру в каву, будь ласка.

17. ima nanji desu ka? ( 今何時ですか？ ) — Котра година?

У неформальній обстановці вистачить сказати ima nanji? ( 今何時？ ). Ви, напевно, вже помічаєте, що desu в неформальних ситуаціях можна змінювати або навіть опускати.

18. … ji desu ( …時です ) — Зараз … година

Це плюс число — усе, що потрібно, щоб сказати час! Наприклад:

Ichiji desu. 一時です。 Зараз перша година.

19. nihongo de hanashimashou ( 日本語で話しましょう ) — Давайте розмовляти японською

Почавши розмову з цієї фрази, переконайтеся, що ви готові багато говорити!

До речі, коли ви бачите або чуєте дієслово з суфіксом -mashou (- ましょう ), це означає, що хтось намагається переконати вас зробити те, що позначає дієслово перед -mashou.

20. yoroshiku onegaishimasu ( よろしくお願いします ) — Приємно познайомитися

Yoroshiku onegaishimasu не має прямого перекладу англійською, але його часто можна інтерпретувати як "Будь ласка (зробіть мені цю послугу)", "Я розраховую на вас" або "Залишаю це вам". Ви часто почуєте це від людей, які роблять прохання, починають нові стосунки чи просять про чиюсь співпрацю.

Японські займенники

У японській мові є велика різноманітність займенників, які ви можете використовувати, щоб зробити свої речення більш прямими, коли ви посилаєтеся на себе, свого друга або друга свого друга.

21. watashi ( 私 ) — Я (усі статі)

Watashi — це стандартний займенник у ввічливих ситуаціях. Іноді для додаткової формальності його вимовляють як watakushi ( わたくし ), а деякі жінки в неформальній обстановці можуть скорочувати його до atashi ( あたし ). Однак, незалежно від вимови, у письмовій формі всі вони використовують символ 私.

22. boku ( 僕 ) — Я (зазвичай чоловіки)

Boku в основному використовують чоловіки та хлопці серед друзів. У наш час деякі дівчата також вживають boku, що створює враження дівчини-сорванця.

23. ore ( 俺 ) — Я (чоловіки)

Хоча boku іноді вживають дівчата, ore — це виключно чоловічий займенник. Він має трохи грубуватий відтінок, тому його використовують лише серед близьких друзів у невимушених ситуаціях.

24. jibun ( 自分 ) — Я сам / Ти сам / Вони самі

Jibun використовується для позначення почуття себе. Він також може приймати різноманітні форми, наприклад:

• jibun no ( 自分の ) — чийсь власний (щось)
• jibun de ( 自分で ) — самостійно

Крім того, це більш ввічливий спосіб звертатися до когось іншого.

25. anata ( あなた ) — Ти / Ви

Anatar перекладається як "ти", але використовується не так, як в англійській мові. Найчастіше японська мова взагалі опускає "ти", віддаючи перевагу імені людини. Цю форму можна використовувати як ласкаве звернення між парами.

26. kimi ( 君 ) — Ти

Kimi в основному використовується для звернення до людини з нижчим статусом, ніж у вас, наприклад, коли начальник розмовляє зі своїми співробітниками. Його також використовують, щоб додати пікантності письмовому тексту, як у популярному фільмі "Kimi no na wa" ( 君の名は ) — "Твоє ім'я".

27. kare ( 彼 ) — Він / Його

Хоча японська мова дійсно віддає перевагу використанню імені людини замість займенників другої чи третьої особи, використання kare цілком прийнятно. Крім того, kare також може означати чийсь хлопець.

28. kanojo ( 彼女 ) — Вона / Її

Це жіночий відповідник kare. Як і kare, kanojo також може використовуватися для позначення дівчини.

29. tachi ( …たち ) — "… та компанія" (утворює множину займенників)

Щоб перетворити займенник на множину, просто додайте -tachi. Наприклад:

• watashi tachi ( 私たち ) — Ми
• kimi tachi ( 君たち ) — Ви (множина)
• kanojo tachi ( 彼女たち ) — Група жінок
• Sasuke tachi ( サスケたち ) — Саске та його друзі

30. kore ( これ ) — Це (поруч із мовцем)

Використовується для позначення чогось, що знаходиться близько до мовця.

31. sore ( それ ) — Те (поруч із слухачем)

Використовується для позначення чогось, що знаходиться близько до слухача.

32. are ( あれ ) — Онo (подалі)

Використовується для позначення чогось далекого як від мовця, так і від слухача.

Слова "Так" і "Ні"

33. hai ( はい ) — Так

Навіть якщо ви знайомі з японською лише поверхнево, шанси, що ви чули це односкладове ствердження, високі. Окрім hai, інший спосіб сказати "так" японською — це невербальні сигнали, такі як кивання головою вгору-вниз або піднятий великий палець.

34. sou desu ka ( そうですか ) — Це правда? / Справді?

Сказати це, киваючи, — ввічливий спосіб показати, що ви уважно слухаєте, коли хтось розповідає вам щось нове. Ви також можете використовувати:

• sokka ( そっか )
• soudane ( そうだね )
• soune ( そうね )

Це менш формально, але загалом прийнятно і, звичайно, не неввічливо.

35. sou desu ( そうです ) — Так, це правда

Ви також можете сказати hai, sou desu ( はい ,そうです ) — Так, це правда. Однак hai підразумується, і його можна опустити. У неформальному контексті можна сказати просто sou ( そう ).

36. un ( うん ) / aa ( ああ ) / ee ( ええ )

Японці використовують aizuchi ( 相槌 ) — прості слова або жести, що вказують на те, що ви слухаєте.

Вони не мають прямого перекладу англійською, але можна сказати, що вони схожі на "ага" або "угу" в англійській мові.

37. mochiron ( もちろん ) — Звичайно

Це не "звичайно", яке використовується для наголосу, а скоріше те, що в реченні "Звичайно, я зроблю цю послугу, про яку ти просиш!"

38. ii desu yo ( いいですよ ) — Гаразд / Добре

Буквально означає "Це добре!" Таким чином, це можна використовувати, щоб показати вашу згоду з чимось.

39. iie ( いいえ ) — Ні

Це прямий спосіб сказати "ні". Однак японська культура віддає перевагу менш прямим підходам.

Є так кілька невербальних способів висловити "ні". Потерти потилицю, скрестити обидві руки, утворивши "X", або навіть глибоко вдихнути — все це означає "ні".

40. uun ( ううん )

Це звук, який вказує на те, що ви не зовсім згодні з тим, що каже людина.

41. iya ( いやー )

Чи означає цей вигук "ні", залежить від контексту. Якщо ви запропонуєте вечерю, а хтось відповість iya…, він, ймовірно, намагається ввічливо відмовити вам незобов'язуючим "Ну, розумієш…"

42. chotto… ( ちょっと… ) — Трохи… / Дещо…

Якщо ви використовуєте chotto, пам'ятайте, що в кінці треба знизити голос, оскільки ви, по суті, кажете: "Це трохи…". Наприклад, якщо хтось запитує, що ви робите завтра вдень, маючи на меті зустрітися, ви можете відповісти "Chotto…", щоб дати зрозуміти, що завтра вдень — не найкращий час для вас.

У діловому спілкуванні дві прості фрази для передачі "ні", не кажучи "ні", це:

• muzukashii desu ( 難しいです ) — Це складно
• kangaete okimasu ( 考えておきます ) — Я подумаю над цим

Хоча вони прямо не говорять "ні", вони висловлюють відмову слухачеві, не звучачи неввічливо.

Слова "Я не розумію"

43. wakarimasen ( 分かりません ) — Я не розумію

Якщо ви серед друзів, можете використовувати неформальний варіант wakaranai ( 分からない ).

44. mou ichido itte kudasai ( もう一度言ってください ) — Будь ласка, скажіть це ще раз

Якщо хтось говорить японською занадто швидко для вас, ви можете використати цю фразу, щоб ввічливо попросити повторити. Ви також можете сказати:

• yukkuri onegai shimasu ( ゆっくりお願いします ) — Повільніше, будь ласка
• kikoemasen deshita ( 聞こえませんでした ) — Я не чув цього

Слово "Будь ласка" (прохання/пропозиція)

45. kudasai ( ください ) — Будь ласка (при проханні)

Слово kudasai використовується при зверненні з проханням, як у цих прикладах:

Isoide kudasai. 急いでください。 Будь ласка, поспішайте.

Koohii o kudasai? コーヒーをください? Можна, будь ласка, кави?

46. douzo ( どうぞ ) — Будь ласка (при пропозиції)

Використання douzo схоже на "Будь ласка, проходьте". Ви можете використовувати це, коли пропускаєте когось крізь двері перед собою або пропонуєте колезі смачну закуску, наприклад.

Слова "Дякую" та "Будь ласка"

47. arigatou gozaimasu ( ありがとうございます ) — Дякую

Більш дружній, неформальний спосіб подякувати — arigatou ( ありがとう ). Ви також часто побачите його скорочення ari ( あり ) на японських форумах.

48. doumo ( どうも ) — Дякую

Якщо ви близькі друзі з людиною, якій дякуєте, ви також можете сказати doumo. Насправді, іноді ви побачите такі комбінації, які використовуються в дуже формальному контексті:

• doumo arigatou gozaimasu ( どうもありがとうございます )
• doumo arigatou ( どうもありがとう )

Але в більшості випадків достатньо просто arigatou gozaimasu.

49. otsukaresama desu ( お疲れ様です ) — Дякую за ваші зусилля

Цей вислів часто звучить як прощальні слова, коли ви або хтось інший закінчує роботу. Можна вважати, що це еквівалент "На сьогодні все".

50. iroiro arigatou gozaimashita ( 色々ありがとうございました ) — Дякую за все

Iroiro ( 色々 ) буквально означає "різні речі". Тож цей вислів слід використовувати, якщо ви дякуєте комусь за багато вчинених для вас речей або якщо ви не впевнені, за що саме дякувати.

51. mondai nai desu ( 問題ないです ) — Без проблем

Mondai ( 問題 ) означає "проблема", а додавання nai ( ない ) заперечує проблему. Отже, ви говорите, що послуга, яку ви зробили, зовсім вас не обтяжила.

52. douitashimashite ( どういたしまして ) — Будь ласка / Нема за що

Хоча технічно це правильна відповідь на "Дякую", у наші дні в неформальній японській розмові його рідко використовують. Але його все одно варто знати, якщо ви хочете відповісти на чиюсь подяку в офіційному контексті.

Слова "Вибачте" та "Перепрошую"

53. shitsurei shimasu ( 失礼します ) — Перепрошую (за свою неввічливість)

Ще один вираз, який часто можна почути в офісі, shitsurei shimasu використовується, коли ви виходите з кімнати. Це схоже на "Вибачте, що потурбував". Цією фразою також можна закінчити офіційну або ввічливу телефонну розмову.

Якщо ви часто дивитеся японські медіа, ви також почуєте shitsurei shimasu, коли хтось заходить у кімнату.

Говорячи про автентичні японські медіа, ви можете знайти їх багато на платформі для вивчення мов Lingflix.

54. sumimasen ( すみません ) — Перепрошую, вибачте

Sumimasen часто використовується для "Перепрошую" (наприклад, якщо вам потрібна допомога, щоб дізнатися дорогу) і "Вибачте" (наприклад, коли ви випадково штовхнули когось). Це також можна сказати як "дякую", коли ви когось потурбували — щось на кшталт "Дякую, що дозволили мені вас потурбувати".

55. gomen nasai ( ごめんなさい ) — Вибачте

У неформальній обстановці та серед членів сім'ї та друзів gomen nasai замінює sumimasen при вибаченні.

56. gomen: ごめん — Вибач

Gomen ще менш формальний, ніж gomen nasai, і призначений для людей, з якими ви справді близькі.

Слова "До побачення"

57. jaa, mata! ( じゃあ、また！ ) — Побачимось!

Ви можете замінити mata на dewa mata ( ではまた ) для трохи більш формального виразу. Також є:

• jaa mata ashita ne (じゃあまた明日ね) — побачимось завтра
• jaa ne ( じゃあね ) — бувай / побачимось
• mata ne ( またね ) — побачимось

58. o genki de ( お元気で ) — Бережи себе

Якщо "побачимось" для вас занадто неформально, ви можете сказати o genki de. Це буквально означає "будь здоровим" і може використовуватися для побажання "Удачі!"

59. meado wo oshiete moraemasu ka? ( メアドを教えてもらえますか？ ) — Чи можна в вас дізнатися електронну адресу?

Якщо це занадто довго для запам'ятовування, ви можете запитати:

Meado wo oshiete? メアドを教えて？ Можна вашу електронну адресу? (Буквально: "Навчіть мене вашої електронної пошти?")

60. tegami kaku yo ( 手紙書くよ ) — Я писатиму вам листи

Ви віддаєте перевагу обміну фізичними листами замість електронних? Якщо так, тримайте цю фразу під рукою для ваших японських друзів по листуванню!

61. tsuitara, … shimasu ( 着いたら、… します ) — Я … вам, коли приїду

Ви можете використовувати цю фразу так:

• tsuitara, denwa shimasu ( 着いたら、電話します ) — Я подзвоню вам, коли приїду
• tsuitara, meeru shimasu ( 着いたら、メールします ) — Я надішлю вам email, коли приїду

62. mata sugu ni kimasu yo: またすぐに来ますよ — Я скоро повернусь

Це, як правило, неформальна фраза, на що вказує закінчення yo ( よ ).

63. asobi ni kite kudasai ne ( 遊びに来てくださいね ) — Приходьте в гості до мене

Хоча asobi ( 遊び ) в цьому контексті означає "відвідати", це слово також може означати "грати" — додаючи цій фразі додаткове відчуття тепла.

64. watashi no ie dewa, itsudemo anata wo kangei shimasu yo! ( わたしの家ではいつでもあなたを歓迎しますよ！ ) — Ви завжди ждані в моєму домі!

Основні питальні слова

Знання основних питальних слів японською мовою значно допоможе вам донести свої запитання до япономовних.

65. nani ( 何 ) — Що

Nani можна використовувати окремо або в реченні. Коли воно ставиться перед desu, слово nani втрачає -i і стає nan. Наприклад:

Kore wa nan desu ka? これは何ですか？ Що це? (Запам'ятайте цю фразу особливо — вона стане в пригоді в різних ситуаціях!)

66. doko ( どこ ) — Де

Doko використовується, коли запитують про місце, наприклад:

Toire wa doko desu ka? トイレはどこですか ? Де туалет?

Якщо ви не знаєте слова для місця, яке шукаєте, іншим корисним варіантом є вказати на нього на карті та запитати:

Doko desu ka? どこですか ? Де це?

67. dare ( 誰 ) — Хто

Якщо ви посилаєтеся на конкретну людину, додайте її перед dare:

Kanojo wa dare desu ka? 彼女は誰ですか？ Хто вона?

68. itsu ( いつ ) — Коли

Itsu зазвичай використовується в наступній структурі: itsu + дієслово (у формі -masu) або подія + питальний маркер ka.

Itsu kaerimasu ka? いつ帰りますか？ Коли ви повернетеся?

69. doushite ( どうして ) — Чому

Якщо вам потрібно запитати ввічливо, скажіть Doushite desu ka? ( どうしてですか？ ). Якщо ви серед друзів або родини, ви можете використовувати неформальну форму nande ( 何で ).

70. naze ( なぜ ) — Чому

Це досить схоже на doushite, але трохи формальніше. Naze також використовується, щоб запитати причину чогось, тоді як doushite має нюанс "як".

71. ikura ( いくら ) — Скільки

Просто додайте в кінці цього слова питальний маркер desu ka? ( ですか？ ), і ви отримаєте ikura desu ka? ( いくらですか？ )

Невелика примітка: ikura також звучить як "ікра лосося" ( イクラ ). Тому, якщо ви використовуєте цю фразу, переконайтеся, що з контексту зрозуміло, що ви говорите "Скільки?", а не "Це ікра лосося?" — останнє було б イクラですか？

72. ikutsu ( いくつ ) — Скільки (кількість)

Це загальне слово, щоб запитати "скільки" щось коштує або "скільки" предметів. Наприклад:

Okashi wa ikutsu hoshii desu ka? お菓子はいくつ欲しいですか？ Скільки солодощів ви хочете?

Воно також може використовуватися для запитання віку:

Oikutsu desu ka? おいくつですか？ Скільки вам років?

Тут ikutsu передує o ( お ), що робить ваше запитання більш ввічливим і прийнятним для літніх людей!

73. nan … ( 何… ) — Скільки (з лічильником)

Nan — це більш конкретний спосіб запитати кількість чогось. Воно працює шляхом поєднання nan з лічильником, наприклад:

• nanhon ( 何本 ) — Скільки довгих циліндричних предметів?
• nannin ( 何人 ) — Скільки людей?
• nanmai ( 何枚 ) — Скільки аркушів?

74. dochira ( どちら ) — Котрий із двох?

Використовуйте цю фразу, коли ви маєте на увазі вибір між двома об'єктами.

75. dore ( どれ ) — Котрий (із трьох або більше)?

Використовуйте це, коли ви маєте на увазі вибір між трьома або більше об'єктами.

Словник для подорожей

Цей список повсякденного японського словника дасть вам те, що потрібно, щоб пересуватися Японією та, у разі надзвичайної ситуації, попросити допомогу.

Громадський транспорт

76. sumimasen, … wa doko desu ka? ( すみません、… はどこですか？ — Перепрошую, де …?

Ця конструкція стане в пригоді для таких фраз, як наведені нижче. Просто додайте вашу ціль перед wa doko desu ka:

• sumimasen, chikatetsu wa doko desu ka? ( すみません、地下鉄はどこですか？ — Перепрошую, де метро?
• sumimasen, eki wa doko desu ka ( すみません、駅はどこですか？ ) — Перепрошую, де станція?
• sumimasen, takushii no noriba wa dokodesu ka? ( すみません、タクシーの乗り場はどこですか？ ) — Де зупинка таксі?

77. kono densha wa … eki ni tomarimasu ka? ( この電車は… 駅に停まりますか？ ) — Цей потяг зупиняється на станції …?

Сказати, що в Японії одна з найскладніших систем поїздів, — це ще м'яко сказано. На щастя, ви можете легко розплутати цю складність за допомогою цієї простої фрази!

78. kono basu wa … ni ikimasu ka? ( このバスは…に行きますか？ ) — Цей автобус їде до …?

Якщо ви не впевнені, де зупиняється ваш громадський транспорт, ви також можете використати цю фразу. Ви можете замінити basu на densha ( 電車 ) — потяг, takushi ( タクシー ) — таксі тощо.

79. … made tsureteitte kudasai ( …まで連れて行ってください ) — Будь ласка, відвезіть мене до …

Використовуйте цю фразу, щоб сказати водієві таксі, куди ви хочете поїхати.

Фрази для готелю

80. yoyaku wo shitainodesuga ( 予約をしたいのですが ) — Я хотів би зробити бронювання.

Як і в більшості готелів по всьому світу, до японських готелів доцільно бронювати номер заздалегідь. Однак, якщо ваш готель дозволяє, ви, можливо, зможете забронювати номер на стійці реєстрації.

81. yoyaku shiteimasu ( 予約しています ) — У мене є бронювання.

Використовуйте цю фразу, якщо ви вже заздалегідь забронювали номер.

82. chekkuauto wa nanji desu ka? ( チェックアウトは何時ですか？ ) — О котрій годині виїзд?

Це пояснюється само собою. Ви також можете замінити слово chekkuauto ( チェックアウト ) на будь-що, про час чого ви хочете дізнатися.

Надзвичайні ситуації

83. michi ni mayotte shimaimashita ( 道に迷ってしまいました ) — Я заблукав.

Якщо це здається трохи довгим, ви також можете сказати просто mayotte shimaimashita ( 迷ってしまいました ).

84. tasukete! ( 助けて！ ) — Допоможіть! (у надзвичайних ситуаціях)

Все, що я скажу: якщо ви в кінцевому підсумку забудете всі інші фрази, перелічені досі, не забудьте цю. Вона може буквально врятувати вам життя!

85. tetsudatte kuremasen ka? ( 手伝ってくれませんか？ ) — Чи можете ви мені допомогти? (для повсякденних ситуацій)

Якщо ви не в ситуації, що загрожує життю, підійде tetsudatte kuremasen ka.

86. … wo yondekudasai ( …を呼んでください ) — Будь ласка, викличте …

Використовуйте цю конструкцію, коли хочете, щоб хтось інший викликав екстрені служби, наприклад:

• keisatsu wo yondekudasai ( 警察を呼んでください ) — Будь ласка, викличте поліцію.
• kyuukyuusha wo yondekudasai ( 救急車を呼んでください — Будь ласка, викличте швидку допомогу.

Ось корисна примітка: номери екстрених служб у Японії: 119 для швидкої допомоги та 110 для поліції.

Фрази для відвідування ресторану

Добре, тепер, коли ми розібралися з формальностями, час поговорити про те, що справді важливо: про їжу!

Ось деякі слова про їжу, які ви повинні знати:

87. kome ( 米 ) — Рис (сирий)

88. yasai ( 野菜 ) — Овочі

89. kudamono ( 果物 ) — Фрукти

90. miruku ( ミルク ) — Молоко

91. pan ( パン ) — Хліб

92. pasuta ( パスタ ) — Паста

93. niku ( 肉 ) — М'ясо

94. jagaimo ( じゃがいも ) — Картопля

95. tamago ( 卵 ) — Яйця

Сказати, що ви голодні

96. onaka ga suite imasu (お腹が空いてます) — Я голодний

Це буквально означає, що ваш шлунок спорожнів. Деякі варіації:

• onaka ga suita (お腹が空いた) — неформально
• onaka ga hetta ( お腹が減った ) — неформально, часто вживається на рівні з onaka ga suita
• hara hetta ( 腹へった ) — чоловіче
• onaka ga pekopeko ( お腹がペコペコ ) — ономатопея, що означає урчання в шлунку

97. mada tabete imasen ( まだ食べていません ) — Я ще не їв

Для більш неформальної версії сміливо кажіть mada tabeteinai ( まだ食べていない ).

Перед їжею

98. menyuu, onegai shimasu ( メニュー、お願いします ) — Будь ласка, принесіть меню

Ви можете вибрати більш формальну версію:

Menyuu, onegai dekimasu ka? メニュー、お願いできますか？ Чи можна меню?

Також ви можете замінити menyuu ( メニュー ) на:

• dezaato ( デザート ) — десерт
• nomimono ( 飲み物 ) — напої

99. kore wa nan desu ka? ( これは何ですか？ ) — Що це?

Якщо меню повністю японською, ви можете вказати на страву, яку хочете, і звернутися з цим запитанням до офіціанта.

100. kore o tabete mitai desu ( これを食べてみたいです ) — Я хотів би спробувати це

Якщо ви трохи більш любитель пригод, просто вкажіть на страву, яку хочете, і використайте цю фразу!

101. … wo kudasai ( …をください ) — Я б хотів …

Назвіть те, що хочете замовити, і додайте … wo kudasai. Наприклад:

Koohii wo kudasai. コーヒーをください? Я б хотів кави, будь ласка.

102. … ga arimasu ka? ( …がありますか？ ) — У вас є … ?

У відповідь ви просто почуєте arimasu ( あります ).

103. … tsuki desu ka ( …付きですか？ ) — Це йде з … ?

Якщо ви хочете знати, чи входять певні продукти до вашого замовлення, використовуйте це, щоб запитати. Наприклад:

Furaido poteto tsuki desu ka? フライドポテト付きですか？ Це йде з картоплею фрі?

104. … ga taberaremasen ( …が食べられません ) — Я не можу їсти …

Це хороша фраза для вивчення вегетаріанцям, веганам та іншим людям з обмеженнями у харчуванні. Наприклад, niku ( 肉 ) — це "м'ясо", а sakana ( 魚 ) — "риба". Тож якщо ви на суворій вегетаріанській дієті, ви можете сказати:

Niku to sakana ga taberaremasen. 肉と魚が食べられません。 Я не можу їсти м'ясо та рибу.

105. … arerugii ga arimasu ( …アレルギーがあります ) — У мене алергія на …

Назвіть те, на що у вас алергія, і додайте цю фразу в кінці. Просто заради безпеки ви можете запитати: … ga haitte imasu ka? ( が入っています か？ ), що означає "Чи є в ньому …?" Наприклад:

Tamago ga haitte imasu ka? 卵が入っていますか？ Чи є в ньому яйця?

106. kore wa … desu ka? ( これは…ですか？ ) — Це … ?

Якщо ви хочете бути більш прямим щодо того, чи відповідає конкретна їжа вашим дієтичним вимогам, ви можете вставити один або кілька з наступних між kore wa ( これは ) і desu ka ( ですか ):

• guruten hurii ( グルテンフリー ) — Без глютену
• bejitarian ( ベジタリアン ) — Вегетаріанське
• biigan ( ビーガン ) — Веганське
• nyuseihin hushiyou ( 乳製品不使用 ) — Без молочних продуктів

Ви також можете запитати про порції за тією ж конструкцією, замінивши наступне:

• omori ( 大盛り ) — Велика порція
• nakamari ( 中盛り ) — Середня порція
• komori ( 小盛り ) — Маленька порція

107. kore wa nan karorīdesu ka? ( これは何カロリーですか？ ) — Скільки в цьому калорій?

Загалом японська їжа досить здорова і не містить тонни калорій, але не завадить перевірити!

Під час їди

108. itadakimasu ( いただきます ) — Приємного апетиту (перед їжею)

Це використовується перед тим, як приступити до їди, подібно до "Bon appétit".

109. mazui desu ( まずいです ) — Це жахливо

В ідеалі ви не хочете опинитися в ресторані, де вам доведеться говорити щось подібне, але іноді цього не уникнути!

110. okawari ( おかわり ) — Ще одну порцію, будь ласка

Якщо вам дуже подобається їжа, ви можете повідомити про це приємним людям у ресторані, сказавши okawari. Більш ввічлива версія була б okawari o kudasai ( おかわりをください ).

Ви також можете сказати, залежно від контексту:

• hai, onegaishimasu ( はい、お願いします ) — Так, будь ласка (коли пропонують їжу)
• iie, kekkoudesu ( いいえ、結構です ) — Ні, дякую, я в порядку (коли пропонують їжу)

111. onaka ga ippai desu ( お腹が一杯です ) — Я наситився

112. kanpai! ( 乾杯！ ) — Будьмо!

Коли ви п'єте з іншими людьми, важливо дзвякнутися келихами і сказати kanpai! Цю фразу говорять перед тим, як пити, а не після.

Після їди

113. oishii desu! ( 美味しいです！ ) — Це смачно!

Якщо ви дивитеся на шматочок торта, то може стати в пригоді oishisou ( 美味しそう ), що означає "Це виглядає смачно". Неформальний і "мужній" спосіб сказати, що щось смачне, — це umai ( 旨い ).

114. gochisousama deshita ( ごちそうさまでした ) — Дякую за їжу

Як і itadakimasu, ця фраза є невід'ємною частиною кожного прийому їжі. Ви говорите це, коли їжа закінчена.

115. okaikei, onegai shimasu ( お会計、お願いします ) — Рахунок, будь ласка

Це найпоширеніший спосіб попросити рахунок. Ви також можете почути okanjou, onegai shimasu ( お勘定 、お願いします ), хоча й не так часто. Просто зауважте, що слово "рахунок" — kaikei ( 会計 ).

116. warikan ni shite kudasai ( 割り勘にしてください ) — Розділіть рахунок, будь ласка

Якщо за одним столом кілька людей, ця фраза стане в пригоді, як і betsubetsu de onegaishimasu ( 別々でお願いします ) — Ми платимо окремо, будь ласка.

Фрази для приготування їжі

Ви, ймовірно, будете готувати для себе в якийсь момент, навіть якщо це просто тост. Ось кілька корисних японських слів, якщо ви плануєте готувати.

117. zairyo ( 材料 ) — Інгредієнти

118. ryori ( 料理 ) — Приготування їжі

119. o bento ( お弁当 ) — Готовий обід / Їжа, що розігрівається

120. retoruto gohan ( レトルトご飯 ) — Миттєвий рис (для мікрохвильовки)

121. guramu ( グラム ) — Грами

122. kiroguramu ( キログラム ) — Кілограми

Покупки японською

З вулицями, переповненими їдальнями та торгівельними точками, елітними бутиками в Гінзі та ультракрутими та унікальними сувенірними магазинами, неможливо уникнути шопінгу, подорожуючи Японією.

123. kore wa nan desu ka? ( これは何ですか ) — Що це?

Якщо ви хочете бути більш конкретним, ви також могли б сказати kore wa nan to iu mono desu ka? ( これは何というものですか？ ) — Як називається ця річ?

124. kore wa ikura desu ka? ( これはいくらですか？ ) — Скільки це коштує?

Якщо з контексту зрозуміло, про що ви говорите, ви також можете просто сказати ikura desu ka? いくらですか？

125. chotto takai desu ( ちょっと高いです ) — Це трохи дорого

Якщо ви ще не почали свою пригоду з вивчення японських прикметників, ось основний словник для покупок:

• yasui ( 安い ) — Дешевий, легкий
• takai ( 高い ) — Дорогий, високий
• takakunai ( 高くない ) — Недорогий

126. … ga ari masu ka ( ＿がありますか？ ) — У вас є…?

127. hoka no iro ga arimasu ka? ( 他の色がありますか？ ) — У вас є інший колір?

Деякі кольори, з якими ви можете зіткнутися:

• aka ( 赤 ) — Червоний
• ao ( 青 ) — Синій
• kiiro ( 黄色 ) — Жовтий
• midori ( 緑 ) — Зелений
• kuro ( 黒 ) — Чорний

128. … wo kudasai ( ＿をください ) — Я б хотів …, будь ласка.

129. sore wo itadakimasu ( それを頂きます ) — Я візьму це

Якщо фраза itadakimasu звучить знайомо, це тому, що вона також використовується, коли ви збираєтеся приступити до смачної їжі. Так само сказати sore o itadakimasu, коли ви щось купуєте, висловлює вашу вдячність за покупку.

130. kurejitto kaado wa tsukaemasu ka? ( クレジットカードは使えますか？ ) — Чи можу я використати кредитну картку?

Якщо ви хочете використати дорожній чек, то замініть kurejitto kaado на: toraberaazu chekku ( トラベラーズチェック ) — дорожній чек.

Ваші картки Suica і Pasmo, які є поповнюваними картками для проїзду в японських потягах, також можна використовувати для оплати таксі або продуктів у вибраних магазинах. Ви можете запитати:

Suika wa tsukaemasu ka? スイカわつかえますか？ Чи можу я використати свою Suica?

131. tsutsunde itadakemasu ka? ( 包んでいただけますか？ ) — Чи можна запакувати це як подарунок?

132. hai, onegaishimasu ( はい、お願いします ) — Так, будь ласка

133. īe, kekkō desu ( いいえ、結構です ) — Ні, дякую

Поширені фрази, які ви почуєте в японських магазинах

Якщо вам цікаво, що мають на увазі продавці, коли говорять вам ці фрази, — тепер ви знаєте!

134. irasshaimase ( いらっしゃいませ ) — Ласкаво просимо

Ви почуєте хор irasshaimase!, коли зайдете в магазин.

135. honjitsu wa (_) ga seru desu ( 本日は (_) がセールです ) — (Цей товар) сьогодні за акцією

_ いかがですか？ часто використовується, щоб запропонувати вам подивитися на конкретні товари або спробувати безкоштовний зразок. Ви також можете зустріти термін hangaku ( 半額 ) — половина ціни.

136. fukuro ni ire masu ka? ( 袋に入れますか？ ) — Чи бажаєте пакет?

Треба нести додому купу речей? Якщо японський магазин, в якому ви перебуваєте, люб'язно пропонує вам це, вам пощастило!

137. ni nari masu (amount) ( になります ) — З вас (сума), будь ласка

138. wo okaeshi itashi masu (amount) ( をお返しいたします ) — Ось ваша решта (+ сума)

Слова для покупок японською

139. en ( 円 ) — єна

В Японії валюта — японська єна. 100 єн зазвичай становить приблизно $0.90–$1.10 USD. Якщо ви будете вважати 100 єн приблизно доларом під час покупок, це хороший спосіб контролювати свій бюджет.

140. suupaa ( スーパー ) — супермаркет

141. konbiniensusutoa / konbini ( コンビニエンスストア / コンビニ ) — магазин побутових товарів / круглодобовий

142. yubin kyoku ( 郵便局 ) — пошта

143. nichi yōhin ( 日用品 ) — продукти

144. kaimono kago ( 買い物かご ) — кошик

145. shoppingu kato ( ショッピングカート ) — візок для покупок

146. muryō sanpuru ( 無料サンプル ) — безкоштовний зразок

147. kaikei ( 会計 ) — каса

Фрази для дому

148. tadaima ( ただいま ) — Я вдома

Усі кажуть це, коли повертаються додому. Якщо ви виходите, скажіть це, коли повернетеся, щоб усі знали, що ви благополучно дісталися дому. Якщо хочете, ви також можете сказати це, повертаючись з ванної кімнати; це зазвичай сприймається з розумінням.

149. okaeri nasai ( おかえりなさい ) — З поверненням

Це говорять у відповідь на tadaima. Ви можете використовувати це, коли хтось інший повертається додому, наприклад, коли батько повертається з роботи або коли брат/сестра повертається з додаткових занять.

150. ofuro ni haitte mo ii desu ka? ( お風呂に入ってもいいですか？ ) — Чи можна мені прийняти ванну?

В Японії більшість сім'й приймають ванну щовечора, і якщо ви десь гостюєте, наприклад, у приймаючої родини, вам теж будуть раді дозволити прийняти ванну, якщо ви запитаєте.

Якщо ви віддаєте перевагу душу (як я), ви можете просто замінити слово ofuru ( お風呂 ) — ванна на shawaa ( シャワー ) — душ. Просто переконайтеся, що не спускаєте воду з ванни, коли закінчите, оскільки сім'я ділить гарячу воду.

151. oyasumi nasai ( おやすみなさい ) — Надобраніч

Ви також можете опустити -nasai, щоб зробити фразу менш формальною.

Фрази для неформальних розмов

Хочете звучати як носій мови, знаючи мінімум японської? Є кілька поширених фраз, які ви можете використовувати з друзями в невимушених розмовах.

152. ikimashou ( 行きましょう ) — Ходімо

Коли ви з друзями вирішили плани на день, час вирушати, сказавши цю фразу.

153. tabemashou ( 食べましょう ) — Давайте їсти

Якщо ви вирішили пообідати з друзями, скажіть tabemashou!

154. nomimashou ( 飲みましょう ) — Давайте пити

Ви також можете запропонувати випити, використавши цю фразу.

155. yattaa! ( やったー！ ) — Ура!

Це загалом неформальна фраза. Її використовують, коли хочуть висловити захоплення або задоволення від результату чогось.

156. ureshii desu ( 嬉しいです ) — Я щасливий

Якщо ви хочете без жодних сумнівів повідомити, що ви щасливі, тоді саме цю фразу слід використати.

157. daijoubu desu ( 大丈夫です ) — У мене все добре

Крім того, щоб повідомити, що з вами все гаразд, це ввічливий спосіб сказати "ні", наприклад, коли ви вже напилися на сьогодні.

158. yoroshiku ne ( よろしくね ) — Приємно познайомитися

Це неформальна версія yoroshiku onegaishimasu — фрази, яку також можна перекласти як "Будь ласка, піклуйтеся про мене" або "Я покладаюсь на вас".

159. doushita no? ( どうしたの？ ) — Що сталося?

Здається, ваш друг сумний? Скажіть йому цю фразу, щоб підняти настрій.

160. yabai ( やばい ) — Жахливо або круто

Під час розмови ваш друг може згадати, що у нього важливий тест або побачення. Використовуйте yabai, і залежно від контексту це може означати "Жахливо" або "Круто".

161. yokatta ( よかった ) — Добре, чудово, гарно

Це вираження полегшення, на кшталт "О, слава богу!"

162. ganbatte ( 頑張って ) — Постарайся / Удачі

Це просте слово означає або "Удачі", або "Постарайся". У більш формальних ситуаціях ви б сказали Ganbatte kudasai ( 頑張ってください ).

163. omedetou! ( おめでとう！ ) — Вітаю!

Формальний варіант — omedetou gozaimasu ( おめでとうございます ) — Мої вітання.

164. zenzen ( 全然 ) — Зовсім ні (з заперечною формою дієслова)

Коротше кажучи, zenzen — це японська фраза заперечення. Її можна використовувати як щиро, так і ні, наприклад, у відповідь матері, коли вона питає: "Я тобі заважаю?"

165. maji de? ( マジで？ ) — Серйозно?

Ви можете висловити своє здивування цією неформальною фразою або її ще більш неформальним і категоричним варіантом maji ka yo ? ( マジかよ? )

166. hontou? ( 本当？ ) — Правда? / Серйозно?

Це слово буквально перекладається як "правда", "реальність", "дійсність" або "факт". У питальній формі воно сприймається більше як здивоване "Ти серйозно?"

167. usoo! ( うそー！ ) — Не може бути!

Це ще один спосіб висловити здивування, який буквально означає "Брехня!"

168. yappari ( やっぱり ) — Як і очікувалося

Якщо ви не здивовані, ви можете використати це слово, щоб сказати: "Я так і знав!"

Японський сленг

Коли ви заводите друзів, ви почуєте, як туди-сюди летять ці терміни. Багато сленгових слів пишуться катаканою, що позначає їх як неформальні слова.

169. ukeru ( ウケる ) — Смішно, дуже смішно

Скажімо, ваш друг розповів чудовий жарт. Сказавши ukeru, ви дасте йому зрозуміти, що влучили в точку.

170. chou ( 超 ) — Супер

Це слово використовується для посилення, подібно до слів "дуже" або "надзвичайно". Ви могли б сказати, наприклад, що щось є chou ukeru ( 超ウケる ), тобто дуже смішне.

171. dasai ( ダサい ) — Некруто

Ви часто почуєте, як молоді люди говорять dasai, маючи на увазі щось нудне, нестильне тощо.

172. kimoi ( キモい ) — Огидно

Kimoi — це скорочення від слів kimochi ( 気持ち ) — почуття, і warui ( 悪い ) — поганий.

173. gachi ( ガチ ) — Абсолютно, дійсно, серйозно

Gachi має на увазі, що щось насправді відбулося або було справді таким інтенсивним, як стверджує мовець.

174. hanpa nai ( 半端ない ) — Божевільний, неймовірний

Hanpa nai означає, що щось вражаюче або неймовірне, але в хорошому сенсі, як наприклад катання на американських гірках.

Ось і все! З цими фразами та основним словниковим запасом ви зможете підтримувати невелику розмову з новими друзями або показати іншим, що ви щиро зацікавлені у вивченні японської мови.

Просто впроваджуючи цей повсякденний японський словник у свою розмову, ви скоро неодмінно почуєте nihongo ga jouzu desu ne! ( 日本語が上手ですね ) — Ви добре говорите японською!